Актуальність роботи зумовлена тим, що у зв’язку з кліматичними змінами потребує перегляду державне регулювання шкідливого фізичного (теплового) впливу на водойми, який суттєво посилює біологічні процеси у водоймах та евтрофікацію. Зміна кліматичних поясів призводить до активізації випадків шкідливого біологічного впливу, що значно впливає на рибу та інші водні біоресурси. Зокрема, в останні роки спостерігається кумулятивне збільшення числа видів водної флори та фауни України, особливо безхребетних і риб.
Мета роботи:
Розроблення методологічних передумов з оцінки й мінімізації фізичного та біологічного впливу на поверхневі води, особливо в умовах сучасних кліматичних змін
Впровадження результатів роботи:
Результати НДР можуть бути використані для інформаційної підтримки природоохоронної діяльності у галузі: збереження біорізноманіття та попередження біологічного забруднення; адаптації водного господарства до кліматичних змін; регламентації теплового навантаження на водні об'єкти; екологічної реабілітації анропогенно трансформованих гідроекосистем.
Результати роботи також можуть бути використані як методологічні передумови подальших досліджень у галузі оцінки комплексного антропогенного впливу на водні екосистеми та розроблення рекомендацій із його мінімізації.
Крім того, результати роботи можуть бути використані для цілей екологічної освіти, а також для інформування громадськості про екологічні проблеми й можливості їх вирішення.
В результаті виконання роботи було:
розглянуто та узагальнено методологічні підходи до оцінки ризиків і наслідків фізичного та біологічного впливу на водні екосистеми, розроблені в УКРНДІЕП в останні роки;
досліджено вплив організмів або популяцій одного виду на інші при оцінюванні шкідливого біологічного впливу на поверхневі водні об'єкти;
визначено умови антропогенного впливу на зміни рівноваги водного біоценозу за показниками аборигенних та індикаторних мікроорганізмів;
здійснено оцінку надходження агрохімікатів із сільськогосподарських угідь до поверхневих водних об'єктів.
Висновки:
1. Виконана наукова робота повністю відповідає ТЗ.
2. Розроблення методологічних підходів до оцінки ризиків і наслідків фізичного та біологічного впливу на водні екосистеми України, у тому числі в умовах змін клімату, – актуальний напрямок досліджень УКРНДІЕП, результати яких відображені у ряді публікацій і розглянуті у даному звіті.
3. Вплив на водні екосистеми біологічних чинників проявляється головним чином у заселенні (інвазії або інтродукції) у поверхневі води чужорідних (алохтонних) організмів. При цьому спостерігається зміна характеристик водного середовища, біоценозів і може відбуватися пригнічення розвитку окремих видів аборигенних популяцій. Масове розмноження інвазійних видів здатне створювати екологічні проблеми, абсолютно нетипові для аборигенних екосистем.
4. Одним з наслідків трансформації гідробіоценозів через біологічні інвазії є гомогенізація флори й фауни водойм і навіть річкових басейнів, що може призвести до втрати стійкості екосистем до будь-яких природних та антропогенних впливів.
5. Кількісне відношення алохтонних (чужорідних) мікроорганізмів і автохтонних (аборигенних) дозволяє опосередковано судити про зміни у водній екосистемі, її здатність до самоочищення, ступінь антропогенного навантаження.
6. Встановлено, що процеси самоочищення у водоймах (за мікробіологічним показником) відбуваються дуже повільно, якщо є постійні джерела надходження забруднення. Проте застосування сучасних методів очищення дає можливість покращити якість очистки та зменшити антропогенне навантаження на водний біоценоз.
7. На національному рівні розроблення комплексу заходів, спрямованих на запобігання неконтрольованого розповсюдження чужорідних видів, попередження несанкціонованої інтродукції, ліквідації наслідків інвазій повинно стати пріоритетним напрямком діяльності щодо збереження біорізноманіття та забезпечення екологічної безпеки України.
8. Сільське господарство є одним з основних користувачів, який впливає на стан поверхневих вод та екологічну рівновагу природного середовища. У результаті розорювання й освоєння земель, використання добрив та отрутохімікатів збільшується питома вага стоку з сільгоспугідь у забрудненні водних об’єктів.
9. Планування водоохоронних заходів повинно базуватися на прогнозних оцінках величини виносу агрохімікатів з сільгоспугідь до водних об’єктів. Проте більшість існуючих методів прогнозування неприйнятні для практичних розрахунків через неповну інформацію під час вирішення регіональних задач охорони вод.
10. Результати багаторічних власних натурних досліджень формування поверхневих вод в умовах надходження стоку з сільгоспугідь та аналіз існуючих літературних матеріалів дозволили розробити методики розрахунку виносу агрохімікатів з поверхневим стоком із сільгоспугідь, які ґрунтуються на балансово-аналітичному методі. У представлених методиках надано загальний алгоритм розрахунку та перелік необхідних вихідних даних.
11. Методики оцінки ризиків і наслідків фізичного та біологічного впливу на водні екосистеми, представлені у даній НДР, сприятимуть зменшенню антропогенного впливу на водні екосистеми, зниженню ризиків і наслідків фізичного та біологічного забруднення поверхневих вод, покращенню якості води та екосистемних послуг водних об’єктів.