Після підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, обов’язком Української сторони стало забезпечення виконання стандартів чистого довкілля, адаптування національного законодавства до європейського екологічного законодавства, забезпечення правосуддя у сфері захисту довкілля, особливо, в умовах агресії Росії та ведення активних воєнних дій з 24 лютого 2022 року.
Актуальність роботи: охорона довкілля і створення відповідних стандартів та науково-методичних розробок в Україні на сьогодні набуває особливого значення, враховуючи активну позицію влади та громадськості в напрямку європейської інтеграції всіх сфер життя та врахування досвіду реалізації екологічного права людини в публічному управлінні та політиці європейських держав. Досвід ЄС, як промислово розвиненого регіону, є надзвичайно цінним для України у контексті необхідності забезпечення взаємозв’язку українського та європейського екологічного законодавства.
Мета роботи: удосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління, а саме упровадження принципів належного екологічного врядування, підтримка постійного діалогу із заінтересованими сторонами щодо підготовки та прийняття стратегічних рішень шляхом розробки науково-методичної бази для екологічної діяльності виконавчих органів ОТГ та зацікавленої громадськості України.
Робота продовжує багаторічну працю УКРНДІЕП та доповнює результати робіт отримані при виконанні попередніх досліджень з розвитку методичної бази оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки, зокрема:
· Порядок залучення спеціалістів та науковців до консультацій за процедурою СЕО, 2020 р.;
Методичні рекомендації щодо впровадження комплексної багатофакторної екологічної оцінки при реалізації процедур СЕО, 2020 р.;
Проект нової редакції методичних рекомендацій щодо змісту матеріалів оцінки впливів діючих об’єктів на навколишнє середовище, 2017 р.
Робота є актуальною, оскільки інфраструктура створених об'єднаних територіальних громад України потребує наукового аналізу та визначення перспективних напрямків її трансформації до сучасних вимог та світових тенденцій розвитку. Особливу нагальним є увага екологів та громадськості до територій, що зазнали бойових дій з руйнацією інфраструктурних об’єктів та екологічно небезпечних підприємств, в першу чергу для оцінки екологічних ризиків та наслідків порушення екологічної рівноваги, небезпечних змін стану довкілля, існуючу та можливу шкоду здоров’ю та безпеці життєдіяльності місцевого населення тимчасово окупованих територій.
Додаткових досліджень потребують вітчизняний та зарубіжний досвід застосування СЕО особливо в європейських країнах зі схожими кліматичними умовами, напрямками суспільно-економічного господарювання, історико-культурними, етнічними та природно-екологічними цінностями до українських ОТГ.
Даний рекомендаційний документ призначений для використання всіма суб’єктами, які є відповідальними за розроблення документів державного планування ОТГ загальнодержавного та місцевого рівнів, які здійснюють загальне керівництво і контроль за їх виконанням або яким доручено розроблення документів державного планування та проведення СЕО і післяпроєктного моніторингу, з урахуванням можливостей упровадження принципів належного екологічного врядування, підтримки постійного діалогу із заінтересованими сторонами щодо підготовки та прийняття стратегічних рішень.
Загально відомо, що СЕО сформувалася переважно на основі принципів, процесів і процедур, використовуваних в оцінці впливів на навколишнє середовище (ОВНС), що відображено і у Протоколі про СЕО.
В у порівнянні з ОВД та ОВНС, які оцінюють проєктування окремих об’єктів планованої діяльності, СЕО має ряд переваг. Це пов'язано з тим, що СЕО застосовується на більш широко та більш ранніх етапах ухвалення рішень і розробки документів державного планування. Де закладаються основи для подальших проєктів, які проходять процедуру ОВД, і для багатьох інших ініціатив, впровадження яких потенційно може спричинити впливи на довкілля. При цьому, оскільки СЕО сприяє врахуванню екологічних чинників при визначенні фундаментальних основ рішень (чому, де і яким чином проводитиметься діяльність), потенціал СЕО для отримання екологічної вигоди набагато вище в порівнянні з ОВД.
Особлива цінність застосування СЕО в процесі розробки документів державного планування полягає в наступному:
- в порівнянні із стадією розробки проєктів, на цьому етапі надається можливість розгляду ширшого круга альтернатив і варіантів розвитку;
- є можливість вплинути на шляхи та перспективи планованого секторального або регіонального розвитку, а не тільки на конструкцію і розташування певного проєктованого об’єкта;
- в порівнянні з ухваленням рішень на проєктному рівні, часові і географічні рамки, які встановлюються на рівні документів державного планування, надають більше можливостей для розгляду кумулятивних і широкомасштабних наслідків розвитку;
- уможливлюється сприяння стійкому розвитку за допомогою узгодження цілей і напрямів документа державного планування з стратегіями, політиками і концепціями;
- здійснюється оптимізація і вдосконалення проєктної ОВНС шляхом її ув'язки із звітом про СЕО; зокрема, уможливлюється обґрунтування необхідності, місця розташування і варіантів планованої діяльності на підставі заздалегідь визначених екологічних наслідків.
Безпосередні вигоди від проведення СЕО полягають в зібраній інформації, що допомагає в ухваленні більше грамотних рішень, і як наслідок, в підвищенні рівня охорони довкілля і сприянні стійкому розвитку. Окрім цього, існують вторинні вигоди, пов'язані із залученням громадськості і застосуванням прозорих процедур, яких необхідно дотримуватися відповідно до Протоколу. Процес СЕО, виконаний за усіма правилами, повинен:
- забезпечити високий рівень захисту довкілля;
- поліпшити якість розробки документів державного планування;
- підвищити ефективність ухвалення рішень;
- сприяти виявленню нових можливостей розвитку;
- запобігти дорогим помилкам;
- поліпшити систему управління;
- сприяти транскордонній співпраці.
Завдяки СЕО, екологічні обмеження, включно з питаннями впливу на здоров'я людини, отримують пильнішу увагу при формуванні документів державного планування. СЕО допомагає при розгляді альтернатив і стимулює пошук взаємовигідних рішень, які відкривають можливості для нових видів діяльності у рамках потенційної місткості екосистем. Таким чином, СЕО підтримує орієнтацію процесу прийняття рішень на істинно стійкий розвиток.
СЕО завчасно сигналізує про екологічно нестійкі варіанти розвитку. Тому раціональне застосування СЕО може понизити ризик підвищення витрат на усунення шкоди, якої можна було уникнути, або на корегувальні дії, такі як перенесення або перепроєктування об'єктів. СЕО також допомагає зберегти людські і фінансові ресурси при розробці документів державного планування, оскільки варіанти, що суперечать принципу стійкості, можуть бути відхилені на ранній стадії.
СЕО підвищує загальну прозорість ухвалення стратегічних рішень і дозволяє на ранній стадії планування врахувати думки основних зацікавлених сторін. Якісно і відповідально проведена СЕО підвищує довіру до документів державного планування. Така СЕО може мобілізувати громадську підтримку при здійсненні документа державного планування – їх ефективність може зрости, якщо цінності, позиція, думки і знання громадськості стануть частиною процесу ухвалення рішення.
СЕО може стати важливою основою для співпраці на регіональному рівні для вирішення складних питань, що стосуються, приміром, спільно керованих територій, що охороняються, спільно використовуваних водних шляхів, транспортних вузлів, а також транскордонного забруднення.
У Європі першим національним законодавчим документом, у якому екологічні вимоги поширюються на національні документи державного планування (зокрема на такі, де визначається розташування планованих об’єктів, для яких процедура ОВНС є обов’язковою) є Закон про охорону навколишнього середовища та використання природних ресурсів (1986 р., з поправками 1994 р.).
Серед перших міжнародних документів, у яких пропагувалися принципи СЕО – Конвенція з оцінки впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо, 1991 р., увійшла в силу в 1997 р.), у якій міститься заклик до Сторін, по можливості, «застосовувати принципи оцінки впливу на навколишнє середовище до політики, планів та програм» (стаття 2.7), і пілотне дослідження ЄЕК ООН «Застосування принципів оцінки впливу на навколишнє середовище щодо політик, планів і програм» (1992 р.).
Одним з перших законодавчих документів, у якому застосовано термін «Стратегічна екологічна оцінка», є Закон про стратегічну екологічну оцінку, схвалений у Чеській Республиці у 1992 р. Цей закон встановлює необхідність СЕО для широкого спектру концепцій (наприклад, політик, стратегій, планів і програм), які готуються або приймаються центральними органами влади.
До найважливіших документів, що забезпечили міжнародне поширення СЕО, слід віднести Декларацію Міністрів навколишнього середовища регіону ЄЕК щодо стратегічної екологічної оцінки (ECE/CEP/56), у якій країнам і міжнародним фінансовим установам запропоновано ввести і / або здійснювати стратегічну оцінку впливу на навколишнє середовище «як пріоритетне завдання» (2001 р.), Директиву по СЕО (2001/42/EC) (2001 р., увійшла в силу в 2004 р.), та Протокол по СЕО до Конвенції Еспо (Київ, 2003 р, увійшов у силу в 2010 р.).
Україна ратифікувала Протокол по СЕО у липні 2015 р., а вже у жовтні того ж року до Верховної Ради України був внесений законопроєкт «Про стратегічну екологічну оцінку», який за рік пройшов перше та друге читання, був прийнятий Верховною Радою 04.10.2016 р., направлений на підпис Президенту і повернений ним 31.11.2016 до Верховної Ради з пропозиціями. Після цього доопрацьований законопроєкт у 2018 р. пройшов наново процедуру розгляду та прийняття у Верховній Раді і був остаточно затверджений 20.03.2018 р.